Урок з історії України. 7 клас. Тема: Монголо-татарська навала. Утворення Золотої Орди

  Тема:.  . Монголо-татарська навала. Утворення Золотої Орди

                     7 кл.

Мета:  формувати в учнів уявлення про монголо-татар та їхню навалу на українські землі; виявляти ха­рактер залежності Русі від Золотої Орди, вплив монголо-татар на соціально—економічний розви­ток українських земель;

 розвивати в учнів уміння знаходити необхідну інформацію в писемних джерелах та під час роботи з наочністю для пояснення історичних явищ і подій, ро­бити рецензії на виступи інших учнів;

виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини і готовність захищати її в тяжку годину.

Очікувані  результати:  після цього уроку учні зможуть:

показувати на карті напрямки походів монголо-татар на руські землі та місця головних битв;

 називати факти героїчного опору русичів монголь­ській навалі;

 визнати характер залежності руських земель у складі Золотої Орди;

 розвинути вміння знаходити необхідну інформа­цію в різних джерелах для пояснення історичних явищ та подій,

 пояснювати нові поняття: “монголо-татари”, “Золота Орда”, “ярлик”, “баскак”, “золотоординське ярмо”.

Основні поняття: “монголо-татари”, “Золота Орда”, “ярлик”, “баскак”, “золотоординське ярмо”

          Основні поняття:

золотоординське іго – військово – адміністративний підрозділ Монгольської       імперії, пізніше – військо;

орда – у тюркомовних народів місця, де перебувала ставка хана, сьогодні – некерований натовп;

хан – назва володаря держави у східних народів;

баскаки – намісник хана Золотої Орди у підвладних  країнах у другій половині   ХІІІ – поч. ХУІ ст.;

нойони – монголо – татрська знать;

ярлик – грамота на князювання;

ясир – захоплені  в полон татарами або турками мирні жителі, яких викорис –

товували на різних важких роботах чи продавали в рабство

 Запам’ятайте дати

31 травня 1223 р.— битва на річці Калка.

1237—1241 рр.— монголо-татарська навала на Русь.

1239 р.— спустошення монголами Переяславської і Чернігівської земель.

Кінець листопада — початок грудня 1240 р.— оборона Києва.

1240—1241 рр.— спустошення монголо-татарами Київського і Галицько-Волинського князівств. 

1242 -  утворення Золотої орди

Обладнання:  атлас, підручник, зошит, словник, мультимедійна презентація.

 Тип уроку:  уроку засвоєння нових знань.

                                       

                             Структура уроку:

I. Організаційний момент.---------------------------------------------------

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів.------------------------------------

ІІІ.Вивчення нового матеріалу---------------------------------------------

1. Перший похід монголів на Русь. Трагедія на річці Калка.

2.Монголо-татарська навала на Північно-Східні князівства.

3. Падіння Переяславського та Чернігівського князівств.

4. Наслідки монголо-татарської навали.

5. Утворення Золотої Орди.

ІV. Закріплення нових знань учнів------------------------------------

V. Підсумки уроку---------------------------------------------------------

VI. Домашнє завдання----------------------------------------------------

                  

       Епіграф:

 « Монголи промайнули над Руссю подібно до хмари сарани, подібно до урагану, крушачи  усе, що зустрічалося на їхньому шляху, руйнуючи села і міста».

                                                                                          Герцен О.І.          

Проблемне питання:

-  Чому монголо – татарам вдалося захопити Київську Русь?

                                

                                  ХІД УРОКУ

I Організаційний  момент

1.Привітання

2. Відмічання відсутніх

3. Мотивація навчальної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

 Вступне слово вчителя:

- Український письменник М.Т.Рильський говорив: « Хто не знає  свого минулого, той не вартий майбутнього». Історія нашої країни  героїчна , яскрава, цікава.

 Але багато в ній білих плям , і саме нові дослідження вчених  - істориків дають нам можливість  переосмислити наше  минуле. Сьогодні таку  роль візьмемо на себе ми: ви, як учні, що третій рік вивчають історію і я , як вчитель.

 Актуалізація опорних знань учнів:

 Вправа «Мозковий штурм»: учні пригадують, які джерела дають можливість дослідити історію України в ХІІІ с.:

усні джерела ( казки, н –д, про Кирила Кожум’яку; билини, н –д, про Василя Ігнатовича та про Батия; народні пісні);

писемні джерела ( « Повість минулих літ», « Іпатіївський літопис», « Твер –

ський літопис», «Галицько – Волинський літопис», « Никонівський літопис», спогади купців, мандрівників, політиків того часу);

речові джерела ( одяг, предмети побуту, зброя, архітектурні споруди та ін.).

Розвиток  Київської Русі ( феодальна роздробленість)

Запитання.

1)    Який період переживала Київська Русь у XIII ст.?

2)    У чому полягають негативні сторони періоду роздробленості?

3)    Робота з картою.

Під час бесіди учні мають відзначити, що роздробленість при­звела до ослаблення Київської Русі, у зв'язку з чим і виникла небезпека захоплення її території іншими державами

1.   Які князівства існували на українських землях напередодні монголо-татарської навали?

2.   Яке з князівств було наймогутнішим?

3.   Якими землями на 1239 р. володів Данило Романович?

 Діяльність князів ( внутрішня і зовнішня політика : мирна і боротьба проти кочівників)

Проти кого воювали князі? ( хазари, печеніги , половці)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ-

Сьогодні ми будемо характеризувати   початок  ХІІІ століття. Саме в цей період в Центральній Азії відбувалися процеси і явища , яким судилося відіграти визначальну роль у долях народів Євразії.

Слово вчителя.

Саме тоді, коли Київська Русь зазнавала політичної роздробленості, зі Сходу на Руську землю насувалася нова небезпека.

— Розв'яжіть ребус і прочитайте, який ворог загрожував Русі в XIII ст.

РЕБУС.

— Хто такі монголо-татари?

 Звідки вони прийшли на україн­ські землі і яке лихо принесли із собою?

 На ці запитання ми спробуємо відповісти на сьогоднішньому уроці.

             ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Коли із-за верхівок далеких гір визирнуло вранішнє сонце, шамани організовано вдарили в бубни. Довгі ряди людей, які зібралися в очікуванні світанку, почали рухатися. Віруючі, скинувши капелюхи, почали бити поклони в бік сходу. Так за заведеним ритуалом у столиці Монгольської імперії розпочинався курултай — з’їзд знаті. Йшов 1235 рік…

Історія монголо – татар                       ФІЛЬМ

   Чингізхан

 Робота з картою

Заповнення порівняльної таблиці

Розповідь учителя.

1.   Перший похід монголів на Русь. Трагедія на річці Калка. На початку ХІІІ ст. в монгольських степах під владою Чинґісхана постала могутня держава, яка протягом 1207—1222 рр. підкорила Південний Сибір, Північний Китай, Середню Азію та Закавказзя.

Наприкінці другого десятиліття ХІІІ ст. монгольські хани почали готуватися до вторгнення в прикаспійські та Причорноморські степи, у яких панували основні вороги монголів — половці. Для розвідування шляху до вторгнення через Кавказ було направлено 30-тисячне військо під керівництвом найдосвідченіших полководців Чинґісхана Субедея і Джебе.

 У 1222 р. монгольське військо несподівано для половців здолало Кавказькі гори й опинилося в них у запіллі. Половецькі хани, зібравши сили, дали монголам бій на березі річки Сіверський Донець, але зазнали поразки. Потім монголи рушили до Криму, де захопили венеціанську фортецю Судак.

Тим часом тесть галицького князя Мстислава Удатного половецький хан Котяк звернувся по допомогу до руських князів: «Якщо не допоможете нам, будемо ми сьогодні порубані, а вас назавтра порубають». Мстислав доклав багато зусиль, щоб об’єднати руських князів для протидії монголам. На з’їзді князів у Києві було вирішено дати монголам бій у половецьких степах.

 Цікаві факти

Українські джерела дають іншу версію подій. Так, коли монголи здолали Кавказькі гори, вони зустрілися з аланами, що мешкали на Північному Кавказі. Алани звернулися по допомогу до половців. Коли об’єднане військо аланів і половців «спільно зійшлося з військом монголів, ніхто з них не залишився переможцем». Напередодні нової битви монголи підкупили половецьких ханів, і ті зрадили аланів. Але розплата за зраду була жорстокою. Монголи, розгромивши алан, несподівано напали на половців, убиваючи всіх, хто траплявся на їхньому шляху, забравши всілякого добра у два рази більше, ніж дали половцям за зраду. Коли хан Котяк звертався до Мстислава Удатного, він, звичайно, промовчав про своє віроломство

.

 У похід проти монголів виступили київський, галицький, волинський, чернігівський, смоленський, курський, трубчевський і путивльський князі. Лише володимиро-суздальський князь відмовився від походу. У середині квітня 1223 р. об’єднане військо руських князів і половців, що складало 50—60 тис. воїнів, зібралося на острові Хортиця, що на Дніпрі. Монголи, дізнавшись про це, направили до руських князів послів із пропозицією відмовитися від походу, оскільки їм були потрібні лише половці. Але князі відхилили їхню пропозицію, до того ж убивши монгольських послів.

23 травня 1223 р. об’єднане військо рушило назустріч монголам. Уже перша сутичка, що відбувалася з невеликим монгольським загоном, який переганяв худобу, показала досвідченість ворога і нелегкість подальшої боротьби з ним. Але осліплені успіхом руські князі втратили пильність.

31 травня (за іншими відомостями — 16 червня) 1223 р. головні сили русько-половецького війська і монголів зустрілися на річці Калка (зараз Кальчик, притока річки Кальміус, що впадає в Азовське море).

Спочатку русько-половецьке військо примусило монголів відійти на лівий берег річки. У вирішальний момент битви між князями спалахнула незгода. Мстислав Удатний не захотів ні з ким ділитися славою і вступив у бій без погодження з іншими князями. Так, його полки під проводом Данила Романовича (Галицького) і половці переправилися через Калку й атакували монголів, які під ударом важко озброєних дружинників почали відступати. Але половці не витримали монгольського контрудару й кинулися врозтіч, уносячи безлад у лави руських дружин. Під час бою Данило був поранений у груди, але все-таки продовжував керувати своїми полками. Князь зміг організовано вивести військо з бою, уникнувши монголів, які переслідували їх три дні, і з незначними втратами повернутися додому. 

Коли стало зрозуміло, що полки Мстислава Удатного й половці зазнали поразки, інші князі так і не рушили в бій, щоб переломити його на свою користь. Це дало монголам змогу розбити руські полки поодинці. Найзавзятіше чинив опір великий київський князь Мстислав, який устиг збудувати укріплений табір. Монголи три дні намагалися його захопити, але їхні спроби були невдалими. Тоді вони підступом зломили опір. Мстислав піддався обіцянці, що монголи відпустять обложених і не проллють їхньої крові в обмін за викуп. Але тільки-но руські князі склали зброю, монголи «людей посікли, а князів подавили, поклавши під дошки. А самі на верх сіли пирувати». 

Під час битви на Калці руські дружини зазнали значних утрат: загинули шість князів, лише кожен десятий воїн повернувся неушкодженим. Як пише літопис, «руські князі зазнали такої поразки, якої ще не було ніколи».

Крім утрат княжих дружин, перша зустріч із монголами ніяк не позначилася на внутрішньому розвитку Русі. Монгольське військо, зруйнувавши декілька невеликих подніпровських міст, повернулося у свої степи. Русь надалі продовжувала залишатися роздробленою, а князі — вести міжусобну боротьбу. 

Запитання та завдання.

Хто брав участь у битві на річці Калка? Хто переміг у цій битві?

Визначте причини поразки військових дружин руських князів та їхніх союзників.

Поміркуйте і зробіть припущення, чи могли описані вище події розгортатися інакше? Чому?

2.   Монголо-татарська навала на Північно-Східні князівства. Після десятирічної перерви в 1235 р. монголи почали готуватися до завойовницького походу на Захід. Як свідчать іранські джерела, нащадки Чинґісхана, «досягши загальної згоди, пішли війною на руських». Очолив Великий західний похід хан Батий (Бату). Монгольська армія була добре навченою й дисциплінованою. Її основу складала важка кіннота. До армії також увійшли загони підкорених племен (одним із них були татари — саме тому руські літописці назвали це військо монголо-татарським). Монгольське військо також мало велику кількість різних метальних і стінобитних машин, якими опікувалися китайські інженери. 

Після розгрому Волзької Болгарії перший удар монголів на початку зими 1237 р. припав на Рязанське князівство. Батий, пославши до рязанських князів Юрія та Олега послів, вимагав, щоб йому дали «десятину» — десяту частину людей, майна і зброї. Князі відмовилися виконувати їхні умови. Не маючи підтримки, рязанські князі почали діяти самостійно. Княжа дружина у відчайдушному бою зустріла ворога на кордоні князівства, але була здолана. Після цього монголи взяли в облогу Рязань, яка чинила опір шість днів. Монгольське військо, увірвавшись до міста, учинило жорстоку різанину, нищачи все на своєму шляху. Унаслідок цього князі та їхні родини загинули, місто було знищено вщент. Проте рязанці не припинили опору. Загін воєводи Євпатія Коловрата ще довго завдавав відчутних ударів монголам, здійснюючи стрімкі набіги. 

Далі настала черга Володимиро-Суздальського князівства, що на той час мало найсильніше військо серед руських князівств. Але й воно не змогло вистояти перед монгольською навалою. П’ятнадцять міст князівства були захоплені й спалені, а значна частина їхніх жителів була знищена або взята в полон. Князь Юрій Всеволодович так і не зміг стати на заваді монгольського просування. Військо, яке зібрав князь, було зненацька захоплено монголами в таборі на річці Сита і знищено разом із великим князем.

Після цього монголи повернули на південь у степи. По дорозі наприкінці березня 1238 р. головні сили монголів підійшли до невеличкого чернігівського міста Козельськ. Протягом семи тижнів Батий намагався зламати опір його жителів. Лише тільки після того, як монголи підвезли облогові машини, їм удалося потрапити до Козельська. Останні захисники міста здійснили відчайдушно сміливий крок. Уночі вони вийшли з палаючого міста і, винищивши чотири тисячі монголів та облогові машини, усі полягли. За відчайдушний опір монголи назвали Козельськ «Злим містом», а все населення винищили.

У 1238 р. Батий завдав поразки й половецькому ханові Котяку, після чого той зі своєю ордою подався до Угорщини. 

3.  Падіння Переяславського та Чернігівського князівств. Узимку 1239 р. монголи продовжили свій похід руськими князівствами. На цей раз він був спрямований проти Переяславського і Чернігівського князівств. Здолавши оборонну лінію проти кочовиків на кордоні Переяславського князівства, монголи підійшли до стольного міста. Переяслав мав сильні укріплення. Крім того, оборону міста зміцнювали водяні перешкоди, що оточували місто,— річки Трубіж і Альта та рів між ними. Очолив оборону міста єпископ Симеон. Незважаючи на відчайдушний опір, 3 березня 1239 р. місто впало. Як свідчить літопис, ворог узяв місто «списом, вибив його увесь, і церкву архангела Михаїла сокрушив... І єпископа, преподобного Симеона, вони убили».

Восени 1239 р. монголи підступили до Чернігова. Чернігівський князь Мстислав Глібович дав бій монголам під стінами міста. У запеклій битві «переможений був Мстислав, і безліч із воїнів його побито було». Князь із рештою дружини був змушений рятуватися втечею. 18 жовтня вороги ввірвалися до міста, пограбували і спалили його. Далі монголи зруйнували Глухів, Путивль, Вир, Рильськ та інші міста.

Наприкінці року монгольське військо підійшло й до Києва, але не наважилося на його штурм і відійшло в степ.

Того ж року монголи здійснили вдалий похід у Крим, підкоривши його східну частину, обклали даниною велике місто Судак.

 4.   Оборона Києва. Монголо-татарська навала на Галицько-Волинську державу.

 У 1240 р. Батиєва навала докотилася до Галицько-Волинського князівства, яке щойно було об’єднано під владою Данила Романовича (Галицького). Саме перед монгольським наступом до володінь Данила було приєднано Київ, управління яким було доручено тисяцькому Дмитру, талановитому і хороброму воєначальнику.

                                                       ФІЛЬМ

Кияни, відчуваючи, що їм доведеться чинити опір монголам, які вже хазяйнували в інших князівствах, готували місто до облоги. Вони відновлювали мури й вали міста, що були найбільшими серед міст Східної Європи.

На початку літа на лівому березі Дніпра з’явився великий розвідувальний загін, який направив посланців до міста з пропозицією здатися, проте кияни відхилили цю пропозицію. Тоді після ретельної підготовки наприкінці літа 1240 р. величезне монгольське військо з півдня вдерлося в межі Київського князівства. Першими прийняли на себе удар залоги міст-фортець уздовж річки Рось, що прикривали Київ від набігів кочовиків. Усі 23 фортеці після запеклого опору були вщент зруйновані монголами. Потім така ж доля спіткала міста, що безпосередньо прикривали Київ: Вітичів, Василів, Білгород та інші.

5 вересня 1240 р. Батий підійшов до стін міста і розпочав його облогу.

Боротьба за місто була надзвичайно жорстокою і кровопролитною. Лише після того, як Батий дізнався, що найслабше місце в обороні Києва перебуває в районі Лядських воріт, монголи змогли переломити хід подій на свою користь. У районі цих воріт було зосереджено основну масу стінобитних машин, які «безперестанно били день і ніч». Зрештою 19 листопада в мурах міста з’явилися проломи. Монголи пішли на штурм. У перший день вони змогли оволодіти стінами і валом міста Ярослава, але далі просунутися не змогли. Скориставшись перервою, кияни створили нову лінію оборони вздовж укріплень міста Володимира. 6 грудня монголи прорвали укріплення в районі Софіївських воріт (тому їх ще називають Батиєві) і підійшли до останнього рубежу оборони міста, що був зведений захисниками біля Десятинної церкви. Останні захисники чинили відчайдушний опір, але Батий знову застосував облогові машини. Під їхніми ударами кам’яні стіни Десятинної церкви не витримали і завалилися, поховавши під уламками останніх захисників. До рук монголів потрапив поранений тисяцький Дмитро, якому вони на знак поваги дарували життя.

Запитання.

1)   Яку тактику застосовували татари для взяття міст?

2)    Які моральні риси виявили захисники Києва під час облоги міста і під час його штурму?

3)    Який момент оборони Києва відображено на ілюстрації?

4)  Чим завершилася оборона Києва?

Документи розповідають

Італійський мандрівник Плано де Карпіні про відвідання Києва в 1246 р.

«Коли ми їхали через їхню землю, ми знаходили незліченні голови і кістки мертвих людей, які лежали на полі, бо місто це було досить великим і дуже багатолюдним; а тепер воно зведено майже нанівець, ледве існує там 200 будинків, а людей там тримають вони в найтяжчому рабстві». (До навали місто мало 9 тис. дворів, і мешкало в ньому 50 тис. осіб).

Запитання до документа

1.    Через скільки років після монгольської навали посланець Папи Римського відвідав Київ?

2.    Яку картину спустошень він побачив?

3.    Якими були наслідки навали для Києва?

Здобуття Києва відкрило Батию шлях на Захід. Подолавши опір на лінії укріплень уздовж річок Верхній Тетерів, Горинь, Случ, на початку 1241 р. монголи вдерлися на Волинь, прямуючи до Володимира-Волинського. Несподівано для себе монголи зіткнулися із сильним опором міст-замків Данилів і Кременець. Зрозумівши, що облога затягнеться надовго, а приступ принесе великі втрати, Батий змінив тактику. Відступивши від неприступних замків, він розділив свою армію на декілька сильних загонів, які розійшлися по землях Галичини й Волині, нищачи все на своєму шляху. Основними силами Батий узяв в облогу Володимир-Волинський. Боротьба за місто була кривавою — воно боронилося до останнього. Останніми центрами опору стали муровані церкви, які після відходу ворога залишилися заповненими трупами, про що свідчать дані археологічних досліджень. Так само завзято захищалися й інші міста князівства — Звенигород, Галич, Райки, Ізяслав тощо. Лише новозбудований і сильно укріплений Холм та гірські фортеці відбили напади ворогів.

Тим часом як монголи знищували землі Галицько-Волинського князівства, князь Данило Галицький безуспішно намагався схилити до спільної боротьби проти монголів правителів Угорщини та Польщі. Останні сподівалися, що навала їх обмине, однак монголи, здолавши карпатські перевали, уступили в межі Угорщини і Польщі, де продовжили свій похід до Адріатичного моря, завдавши угорцям і полякам нищівної поразки.

У 1242 р. монголи повернулися в Причорноморські та Прикаспійські степи, де заснували свою державу Золота Орда. Приводом до повернення стала смерть головного монгольського хана Угедея, проте причини були набагато серйознішими: Батий не мав достатніх сил, щоб тримати в покорі всі завойовані народи Східної та Центральної Європи.

Русь і народи Центральної Європи своїм героїчним опором урятували Західну Європу від монгольської навали.

…Вони [золотоординці] ні з ким не укладають миру… бо мають від Чингізхана наказ підкоряти собі всі народи, коли можна. І ось чого вони від них вимагають: ходити з ними, коли їм завгодно, на війну проти всіх і давати десятину від усього — як з людей, так і з речей… Чоловіків, що не мали дружин, вели з собою; це саме робили і з жінками, у яких не було законних чоловіків… Решту ж, за їхнім звичаєм, переписавши, наказували, щоб кожний, як малий, так і великий, навіть немовля одноденне, бідний і багатий, давав данину, а саме: по шкурі білого ведмедя, чорного бобра, забула (соболя) і якого чорного звірка, що живе в землі в норах… і по одній шкурі чорної лисиці. Хто не заплатить цієї данини, того відводять до татар, де він лишається в рабстві… В землях тих володільців, яким дозволяють повертатись, ставлять вони своїх баскаків… Якщо ж жителі якогось міста чи землі не роблять того, що вони хочуть, то баскаки ці оповіщають, що вони не вірні татарам, і так руйнують це місто або цю землю і вбивають жителів сильно рукою татар, які за наказом правителя цієї землі приходять несподівано і раптом на тих кидаються.

5.   Наслідки монголо-татарської навали. Навала Батия не була звичайним грабіжницьким набігом кочовиків, які раніше доводилося переживати Київській Русі. Правляча монгольська верхівка прагнула не лише збагатитися за рахунок пограбування й розорення, а поставити під свою залежність князівства, включити їх у свою імперію, що управлялася нащадками Чинґісхана, та отримувати з них постійний дохід.

Наслідки навали були катастрофічними для руських князівств. Із 74 міст колишньої Київської Русі було розорено 49. 14 із них уже не відродилися, а 15 із часом перетворилися на села.

У перші 50 років монгольського панування не було побудовано жодного нового міста, а домонгольського рівня кам’яного будівництва було досягнуто лише через сто років.

Занепав ряд ремісничих спеціальностей, було втрачено секрети виробництва ювелірних виробів (емаль, зернь, чернь).

Деякі райони знелюдніли, скоротилися посівні площі,

занепала торгівля.

Монголо-татарська навала також призвела до значних демографічних утрат, було знищено багато представників руської еліти.

Незважаючи на такі наслідки, навала не зупинила розвитку розорених земель. Поступово населення відродило міста і господарство. Після розгрому монголо-татарських військ на Синіх Водах у 1363 р. українські землі були звільнені від їхнього панування.

6.       Утворення Золотої Орди.

Монгольське панування на українських землях. Після Батиєвої навали українські землі Київщини, Чернігово-Сіверщини, Переяславщини потрапили під владу Золотої Орди.

Початки цієї держави сягають 1242—1243 рр., коли, повернувшись із походу, Батий облаштувався в прикаспійських і причорноморських степах, де неподалік дельти річки Волга заснував столицю — місто Сарай (у перекладі — Палац). Спочатку Золота Орда була складовою частиною Монгольської імперії, що постала в результаті монгольських завоювань. Столицею імперії було місто Каракорум (на території сучасної Монголії), де перебував великий хан. У 60-ті рр. ХІІІ ст. Золота Орда звільнилася від влади каракорумських ханів.

На підкорених землях монголи вимагали, щоб народи «давали їм десяту частину від усього — як від людей, так і від майна».

 Крім того, монголи збирали плужне (податок із плуга), мито, подвірне (податок із двору), корм (перевезення й утримання ханських послів). Для визначення розмірів надходжень від податків і поборів на підкорених землях монголи здійснювали переписи населення і майна. Перший такий перепис відбувся в Південній Русі на зламі 1245—1246 рр.

Крім того, починаючи з 50-х рр. ХІІІ ст., на територіях українських земель монголи запроваджують баскакську систему.

  Учні описують картину С.Іванова « Баскаки»:

-         Що, на вашу думку, відбувається?

-         Хто ці люди? Чим вони займаються?

 Вона передбачала призначення баскаків (намісників) на певні території. Баскаки з воєнним загоном, об’їжджаючи свої володіння, збирали данину і здійснювали нагляд над своїми територіями. Для зміцнення влади баскаків створювалися спеціальні укріплені пункти. На землях, де монголи зберегли княжу владу, сам князь повинен був збирати данину і відправляти її в Орду. Також князь мав отримувати ярлик — дозвіл на княжіння у своїх володіннях.

До особливостей золотоординського панування можна зарахувати те, що руські землі не були безпосередньо включені до складу Золотої Орди (за деяким винятком). Також на території Русі не існувало постійно діючого адміністративного апарату завойовників. До того ж, монголи толерантно ставилися до християнства і православного духовенства.

Панування монголів на українських землях крім значних людських і матеріальних утрат мало наслідком і «знекняження» окремих земель. Так, Переяславське князівство було ліквідовано, а його землі перейшли під безпосередню владу монголо-татар. Київське князівство майже всю другу половину ХІІІ — початок ХІV ст. теж залишалося без князя. Лише на початку 30-х рр. ХІV ст. в письмових джерелах з’являються згадки про київських князів. У чернігово-сіверських землях у перші роки після навали Ольговичі ще утримували владу. Після загибелі в Орді Михайла Всеволодовича, який відмовився шанувати монгольські язичницькі ідоли, вони теж утрачають владу. Постійні набіги, зловживання баскаків та інші негаразди призвели до значного знелюднення земель Переяславщини та Чернігівщини. Поступово центр Чернігівщини перемістився до міста Брянськ, яке наприкінці ХІІІ ст. потрапило під владу смоленських князів. Нащадки Ольговичів змогли лише закріпитися в невеличких удільних князівствах, що розташовувалися у верхів’ях річки Ока. Так постали чисельні княжі «верховські» роди: Новосильські, Одоївські, Воротинські, Масальські, Мезецькі, Оболенські тощо. 

Таким чином, монголи фактично знищили Київське, Переяславське і Чернігово-Сіверське князівства. У межах цих земель постали монголо-татарські округи — «тьми». Землі на південь від Києва стали називати Татарською землею, а згодом і Поділлям. На цих землях жило як монголо-татарське населення, так і підкорене.

Еврістична бесіда:

-         Чи погоджуєтесь ви з   автором  віршу– Ігорем Коптієнком:

« Ніхто не хоче жити у неволі:

   Ні звір, ні птах, тим більш – людина.

   І тільки трапиться година –

   Торує кожний шлях на волю».

Учні роблять висновок про значення боротьби проти поневолювачів.

Запитання.

1)    Як ви гадаєте, чому наші предки, незважаючи на мужність і героїзм, не змогли відстояти свою незалежність у боротьбі з татарами?

         Як була організована влада татар над Руссю?

2)    Як монголо-татарське ярмо вплинуло на подальший розви­ток українських земель?

ІV. Закріплення нових знань учнів.

Вправа: “Закінчи  речення”:

1)     Войовничі племена, які прийшли з азійських степів на ук­раїнські землі в XIII ст.,— це ...

2)     Військо монголо-татар — це ...

3)     Правителі монголо-татарських племен мали титул ...

4)     Могутній правитель монголо-татар, перший великий хан — це ...

5)     Перша зустріч русичів із монголо-татарами відбулася ...

6)     Онук Чингісхана, який розорив багато руських міст,— це ...

7)     Держава, яка виникла внаслідок завойовницьких походів хана Батия,— це ...

8)     Обороною Києва керував ...

9)     Збирачі данини на українських землях — це ...

10)  Документ на право управління підвладними землями, який видавали татари руським князям, — це ...

Закріплення, систематизація, узагальнення  матеріалу:

Учні виконують  завдання:

1.Обороною Києва під час монголо – татарської навали керував воєвода       Дмитро?

2.Найбільшого спустошення зазнали землі Галицько – Волинського    князівства?

3.Грамоти хана Золотої Орди, що давали право на управління областями    Київської Русі називали ярликами?

4.Причиною припинення походів хана Батия на Русь стала неможливість    утримувати всі покорені народи в неволі?

5.Руські міста чинили жорстокий опір поневолювачам?

6.Князь Данило Галицький домігся підтвердження права на своє князювання

       в Галицько – Волинській державі?

7.Софійський собор в Києві був спалений під час облоги і не відновився?

8.Монголо – татарська навала мала позитивний вплив на розвиток руських

князівств?

2. Розташуйте події в хронологічній послідовності.

а) Розорення монголами Переяславської та Чернігівської земель;

б) заснування Золотої Орди;

в) вторгнення монголів у Галицько-Волинську землю;

г) створення Монгольської держави;

д) розорення монголами Києва.

Відповідь: г — а — д — в — б.

  Учні повертаються до проблемного питання уроку:

-         Чому монголо – татарам вдалося захопити Київську Русь?

роздум про те, чому через    200 – літнє панування  на укр.. землях монголо – татар країнам Європи вдалося обігнати в розвиткові Київську Русь

V. Підсумки уроку.

У 1237—1241 рр. руські князівства зазнали спустошливої навали монголо-татар. Руські князівства, що діяли нарізно, були приречені на загибель.

   Проте героїчний опір Русі підірвав завойовницький запал монголів. Оселившись у степах, монголи заснували державу Золота Орда, що стала складовою могутньої монгольської імперії. Руські князівства надовго потрапили під панування монголо-татар.

Монголо-татарська навала стала поворотним пунктом в історії руських князівств. Монгольське панування затримало і змінило їхній подальший розвиток. 

VI. Домашнє завдання.

Вивчити § 21

Для допитливих

1.    Чи правильно вчинили кияни та жителі інших міст Русі до останнього, захищаючи свої міста? Свою відповідь аргументуйте.

2.    Чим відрізнялися набіги половців від навали монголо-татар? Назвіть не менше трьох причин, які робили монголів більш небезпечними противниками.

                            

                          Тести

1.       Перша битва руських князів з монголами на р. Калці відбулась:
а) 1223 р., 31 травня;
б) 1239 р., 31 травня;
в) 1240 р., 31 травня.

2.       Урядовець золотоординського хана, якому було доручено вести облік населення та збирати данину в руських землях:
а) баскак;
б )податківець;
в) хан;

3.       Завоювання монголо-татарами Південно-Західної Русі відбулося в ......
а) 1237-1239 рр.;
б) 1239-1241 рр.;
в) 1240-1242 рр

4.       Оборона Києва від монголо-татар тривала ..... на чолі з .....

а) 1240 р.; 1) князем Михайлом Всеволодовичем; б) 1241 р.; 2) воєводою Дмитром; в) 1242 р.; 3) князем Данилом Галицьким.

5.       Монголо-татарам вдалося завоювати Київську Русь з таких причин:
а) роздробленість Київської Русі;
б) кожен князь мав намір сам захищати свою землю;
в) сильне монгольське військо;
г) жорстокість і владність монголо-татар.

6.       Які з перелічених подій відбулися у 1240 році?
а) битва на р. Калці;
б) облога Рязані монголо-татарами;
в) оборона Києва від монголо-татар;
г) вторгнення монголів у Центральну Європу, битва під Легніцею;
д)знищення Переяслава;
е) здобуття монголами волинських міст.

7.       Хан Батий у ..... р., в пониззі річки ..... заснував державу і назвав її .....

а) 1240 р.; 1) р. Дону; І) Золота Орда; б) 1241 р.; 2) р. Волги; ІІ) Кримське ханство; в) 1242 р.; 3) р. Іртиша; ІІІ) Синя Орда.

     

8. Позначте, у чому виявилося монголо-татарське ярмо на землях Пів-денно-Західної Русі.

а) Жалування руським князям ярликів на князювання

б) Розміщення в давньоруських містах гарнізонів завойовників

в) Призначення в князівства своїх представників та збирачів податків — баскаків

г) Сплачування населенням Русі податків на користь монголо-татар

д) Сприяння розвитку давньоруської економіки та культури

е) Періодичні набіги татар на руські землі, грабунки та руйнації

9. Спустошення монголо-татарами Київського та Галицько-Волинського князівств відбулося:

 а) 1223—1224 рр.; б) 1240—1241 рр.;

в) 1239—1240 рр.; г) 1241—1242 рр.

10. Грамота золотоординських ханів, що давала право на правління князівствами або окремими областями:

а) універсал;  

 б) постанова;  

 в) ярлик;

 г) улус.

11. Позначте, про кого йдеться.

Він був онуком Великого хана монголів. У 1236—1243 рр. очолив похід монголо-татарського війська до Східної та Центральної Єв­ропи. У 1240 р. монголо-татарське військо під його керівництвом захопило і зруйнувало Київ. Із його ім'ям пов'язане заснування мон­гольської держави — Золотої Орди зі столицею Сараєм-Бату.

а) Чинґізхан;    б) Улугбек;  в) Батий; г) Тамерлан.

Розв’язування задач:

1.     До монголо – татарського нашестя в Києві було 40 монументальних споруд, а після  - залишилося 5. У скільки разів зменьшилася кількість споруд?

2.     З 50 тися населення Києва живими залишилася 1 тисяча.

В скільки разів зменьшилася кількість населеня?

     3. З 9 тис. дворів в Києві залишилося 200. В скільки разів зменьшилася    

         кількість дворів?

                                        Інформаційна картка

  Падіння 1240 р. міста Києва – центру  Давньоруської держави відкрило Батию шлях на Захід. Пройшовши вогнем і мечем галицькі та волинські землі, кочівники в 1241 р. вторглися в Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Трансільванію. Проте знекровлені на Русі війська Батия вже 1242 р. були змушені припинити своє просування в західному напрямку. Повернувшись у пониззя Волги, завойовники заснували нову державу в складі Монгольської імперії – Золоту Орду. З цього часу Давньоруська держава перестала існувати. На Русі встановилося іноземне іго на довгих 238 років.
   Уже перші наслідки завойовницьких походів монголів були катастрофічними для слов’янських земель:
– Руйнація та падіння ролі міст. За підрахунками археологів, із 74 руських міст XII–XIII ст., відомих з розкопок, 49 були розорені полчищами Батия. До того ж 14 так і не піднялися із руїн, а ще 15 міст з часом перетворилися на села.
– Занепад ремесла і торгівлі. Руйнація міст, загибель або рабство значної частини ремісників призвели до втрати спадкоємності в ремісництві, зникнення цілих його галузей (виробництво емалі, зерні, черні, різьби по каменю та ін.). Зменшення виробництва товарів спричинило занепад торгівлі.
– Демографічні втрати. Фізичне знищення, рабство та втечі стали чинниками, які помітно зменшили кількість населення на півдні Русі

 Учні роблять висновки про наслідки монголо – татарських завоювань («коло ідей»), записують в опорний конспект:

1.Руйнація міст ( з 74 залишилося 49), зменьшення кількості населення.

2.Занепад ремесел, припинення будівництва, руйнування пам’яток культури.

3.Розрив торгівельно – грошових відносин між Руссю і іншими державами,

панування натурального господарства.

4. Великі збитки сільському господарству, поневолення селян і претворення їх на рабів.

5.Витік срібла та інших металів.

6. Обмеження влади руських князів, які ставали васалами хана.

7. Збереження на Русі феодальних відносин.

8. Знищення значної частини феодальної еліти.

 
   Суть золотоординської навали як історичного явища полягає у формуванні та зміцненні стійкої системи залежності руських земель від завойовників. Золотоординська навала виявилася насамперед у трьох сферах:

 економічній (система податей та повинностей – данина, мито, плужне, підводне, корм, ловче та ін.);

політичній (затвердження Ордою князів на столах та видача нею ярликів на управління землями);

військовій (обов’язок слов’янських князівств делегувати своїх воїнів до монгольського війська та брати участь у його воєнних походах).

Отже, загальмувавши соціально-економічний розвиток Русі, суттєво деформувавши суспільні відносини,  якісно змінивши структуру влади в північно-східних руських землях, монгольське нашестя та золотоординське іго наклали негативний відбиток на  українські землі, загальмувавши їх економічний, політичний і соціальний розвиток на багато віків наперед. Величезні людські та матеріальні втрати, що їх зазнали українські князівства під час першого – найпотужнішого удару, з роками зростали, адже монгольські орди час від часу хвилями накочувались на завойовані землі грабіжницькими походами.

Дослідники зауважують, що під час таких набігів українські землі втрачали князів, священиків, ремісників, воїнів, а це завдавало великої шкоди поступальному розвиткові народу, гальмувало господарське й культурне життя.

Втрата політичної незалежності, виконання князями ролі слухняних виконавців волі золотоординських зверхників притлумлювали державотворчі традиції, що далося взнаки впродовж наступних століть.

Адже ослабленням Русі внаслідок монгольської навали поквапилися скористатися західні сусіди, передусім Польща, Угорщина, Литва, Тевтонський орден, а знекровлені українські землі не мали снаги до належного опору.

Це, зрештою, призвело до розподілу українських земель між кількома державами – і в цьому найтрагічніший наслідок золотоординського лихоліття.